Відповідно до ст 15 Правил LCIA[1], сторонам потрібно лише подати істотні документи, що означає ідентифіковані документи, що мають відношення до справи та матеріали для її результату. Ця концепція поширена в міжнародному арбітражі, але відрізняється від англійських загальноправових традицій, які потребують набагато більш жорсткого розкриття[2]. З метою охоплення арбітражу, який ведеться як у загальноправових юрисдикціях, так і в цивільно-правових юрисдикціях, Ст. 22(1)(v)[3] залишає великий арбітражний розсуд арбітражному суду, щоб надати сторонам пред'явити відповідні документи, якими вони володіють, опіка чи влада. Однак, трибунали повинні бути пов'язані своїм загальним зобов'язанням, передбаченим ст 14.4,[4] що вимагає від них діяти справедливо та неупереджено, і уникати зайвих затримок і витрат.
Унікальним аспектом Правил ДМСУ щодо виготовлення документів є його Додаток,[5] що забороняє законним представникам свідомо закуповувати або допомагати в підготовці, або покладаючись на, будь-які неправдиві докази,[6] і свідомо приховувати або сприяти приховуванню будь-якого документа, коли законний представник знав, що сторона зобов'язана пред'явити замовлений документ[7]. У разі порушення, Трибунал[8] може видати ‘письмова догана"Або"письмова застереження щодо майбутніх поведінки в арбітражі,Або навіть виключити законних представників з арбітражу або повідомити про неправомірне поводження місцевих професійних органів. Це набагато сильніша санкція, ніж за іншими арбітражними правилами, де первинною санкцією є потенційне залучення несприятливих висновків проти сторони.
– Юхуа Ден, Закон про ацерис
[1] http://www.lcia.org/dispute_resolution_services/lcia-arbitration-rules-2014.aspx
[2] Суди можуть накладати сторони на пошук та розголошення відповідних документів один одному та суду, незалежно від того, чи такі документи корисні чи не корисні для справи сторони.
[3] Стаття 22 (1) Правил LCIA (2014) Арбітражний суд має повноваження, за заявою будь-якої сторони або (зберегти для підпунктів (viii), (ix) і (х) нижче) за власною ініціативою, але в будь-якому випадку лише після надання сторонам розумної можливості висловити свої погляди та на таких умовах (як щодо витрат, так і інакше) як може вирішити Арбітражний суд: (v) доручити будь-якій стороні представити Арбітражному суду та іншим сторонам документи або копії документів, якими вони володіють, опіка чи повноваження, які Арбітражний суд вирішив би мати значення: http://www.lcia.org/dispute_resolution_services/lcia-arbitration-rules-2014.aspx
[4] http://www.lcia.org/dispute_resolution_services/lcia-arbitration-rules-2014.aspx
[5] Загальні рекомендації для законних представників Сторін: http://www.lcia.org/dispute_resolution_services/lcia-arbitration-rules-2014.aspx
[6] Абзац 4 ДОДАТОК ДО ПРАВИЛ ЛМСІ: Законний представник не повинен свідомо закуповувати або допомагати в підготовці або покладатися на будь-які неправдиві докази, представлені Арбітражному суду чи суду ДМСА.
[7] Абзац 4 ДОДАТОК ДО ПРАВИЛ ЛМСІ: Законний представник не повинен свідомо приховувати чи сприяти приховуванню жодного документа (або будь-яку її частину) яку доручено скласти Арбітражний суд
[8] Стаття 18.6: Якщо таке порушення буде встановлено Арбітражним судом, Арбітражний суд може призначити будь-які або всі наступні санкції проти законного представника: (я) письмова догана; (ii) письмова застереження щодо майбутніх поведінки в арбітражі; і (iii) будь-який інший захід, необхідний для виконання в рамках арбітражу загальних обов'язків, необхідних Арбітражному суду відповідно до статей 14.4(я) і (ii): http://www.lcia.org/dispute_resolution_services/lcia-arbitration-rules-2014.aspx