У цій справі ІССІД Позивач, турецька компанія, розпочав арбітраж у зв'язку зі суперечкою з Арабською калійною компанією ("БТР"), йорданська державна компанія, внаслідок обвалу дамби, яку створив Позивач.
На 30 Вересень 2003, Трибунал FIDIC виніс нагороду повністю на користь Позивача.
Після цієї ухвали, АПК подала заяву про скасування до Апеляційного суду Йорданії, яка надала анулювання нагороди.
Позивач оскаржив це рішення. Однак, Касаційний суд Йорданії залишив у силі рішення Апеляційного суду о 16 Січень 2008.
Тоді позивач пред'явив позов ICSID стосовно скасування місцевими судами арбітражного рішення, про порушення Договору між Хашемітським Королівством Йорданія та Республікою Туреччина щодо взаємного сприяння та захисту інвестицій ("БІТ") які набули чинності в Росії 2006. Він заявляв про незаконне відчуження права Позивача на виконання договору та попереднього арбітражного рішення, і порушення справедливого та справедливого поводження через відмову від правосуддя судами Йорданії.
Респондент сперечався, серед іншого, що Арбітражного суду ICSID не вистачало час юрисдикція.
Арбітражний суд ICSID остаточно вирішив, що він має юрисдикцію час виключно над позовом стосовно рішення Йорданського суду про гасіння арбітражної угоди.
Він виявив, що, відповідно до закону Йорданії, Позивач мав право на арбітраж, який Трибунал розглядав як окрему інвестицію в рамках BIT. Таким чином, адже рішення Касаційного суду Йорданії відбулося після набрання чинності BIT, ця вимога була прийнятною.
З іншої сторони, Трибунал обґрунтував, що всі позови щодо скасування рішення та відмови у правосудді є неприйнятними, оскільки його не було час юрисдикція. Як досліджував Трибунал, BIT не має зворотної сили і не регулює суперечки, що виникали до цього 2006, коли BIT набув чинності.