На 19 Січень 2017, Конституційний суд Росії постановив, що держава не зобов'язана виконувати Європейський суд з прав людини ("ЄСПЛ") Рішення у справі ЮКОС, які присудили приблизно євро 1.9 мільярд компенсацій компанії (найбільший в історії ЄСПЛ), через порушення Росією Європейської конвенції про права людини ("ЄСПЛ").
Про важливість рішення ЄСПЛ для інвестиційних арбітражів ЮКОСу та судового виконавчого провадження, що триває, свідчить той факт, що він посилається на подання та судові рішення. Наші попередні коментарі щодо справи Юкос можуть бути знайдені тут.
Рішення ЄСПЛ, на відміну від арбітражних рішень, не зробив висновок щодо незаконної експропріації. Це було, проте, вигідне рішення щодо аргументів Позивача про те, що російська влада жорстоко поводилася з ним, зробивши висновок, що виконавче провадження здійснювалось непропорційно до їх проголошеної мети (збір податків) і призвело до краху компанії. Це стало порушенням ст 1 Першого додаткового протоколу до ЄСПЛ (Охорона власності). Незважаючи на те, що Юкос отримав справедливе задоволення, Парадоксально це рішення вважалося перемогою для Росії, оскільки ЄСПЛ не прийняв аргумент Позивача про те, що держава діяла недобросовісно і зловживає своєю владою для банкрутства ЮКОСу під приводом стягнення податків.
Всупереч сказаному в ст 46 ЄСПЛ, про остаточність та обов'язковість рішень ЄСПЛ для будь-яких залучених держав-членів, Конституційний суд Росії постановив, що держава є такою ні фактично зобов’язаний виконати рішення та відшкодувати Юкос, оскільки рішення не було сумісним з російською Конституцією. Як повідомляється, Суд обґрунтував свої міркування на припущенні, що виконання цього рішення спричинятиме безпрецедентний тягар для державного бюджету, що суперечило принципам рівності та справедливості. Цим рішенням, Суд надав чіткий пріоритет суверенітету Росії та внутрішньому законодавству щодо ЄСПЛ.
Враховуючи триваючу боротьбу акціонерів ЮКОСУ за виконання своїх інвестиційних премій у різних юрисдикціях Європи та за кордоном, висновок Конституційного суду Росії може ще більше послабити позицію колишніх акціонерів.
Однак, оскільки Конституційний Суд не обговорював висновки ЄСПЛ, але лише обов'язковий характер рішення, виконавче провадження за інвестиційними преміями може не впливати. Це, мабуть, є тим, що роблять і адвокати Росії, оскільки це дозволило б покластися на авторитетний висновок ЄСПЛ про те, що Росія діяла недобросовісно.
На закінчення, рішення Конституційного Суду, хоч і сподівався, це ще одна перешкода у спробах акціонерів колишньої компанії отримати відшкодування. Досі тривають спроби у багатьох юрисдикціях виконувати різні арбітражні рішення, незважаючи на те, що деякі з них були відмінені національними судами, припускає, що інвестиційний арбітраж може запропонувати більше варіантів шукати допомоги, ніж рішення Європейського суду з прав людини, принаймні в Росії.
- Анастасія Хороміду, Закон про ацерис SARL