The Закон Швейцарії про міжнародне приватне право ("АККУМУЛЯТОР"), кодифіковано в Федеральному законі про міжнародне приватне право 18 Грудень 1987, є, мабуть, найповнішою кодифікацією міжнародного приватного права у світі. Спочатку введено в швейцарське законодавство для зміцнення позицій Швейцарії в галузі міжнародного права, PILA нещодавно було оновлено, щоб задовольнити зростаючі потреби міжнародного бізнесу. The перероблений варіант тексту набрав чинності з 1 Січень 2021 ("Переглянутий закон"Або"Переглянута PILA"). Його Глава 12, присвячений міжнародному арбітражу, включені нові положення, які модернізують і уточнюють існуючі положення, зберігаючи основні функції початкової версії в основному незмінними. Визнаний одним із провідних міжнародних арбітражних місць у світі, Переглянута PILA лише допоможе Швейцарії зберегти цей статус.
Переглянута PILA мала чотири основні цілі: (1) кодифікувати судову практику, розроблену Верховним судом Швейцарії у сфері міжнародного арбітражу, (2) надавати ясність щодо питань, прямо не охоплених законом, (3) зміцнити партійну автономію і (4) зберегти та підвищити привабливість Швейцарії як місця міжнародного арбітражу.[1]
Ця замітка має на меті (1) надати огляд ключових моментів, запроваджених переглянутим Законом, (2) визначити елементи гл 12 які залишаються незмінними, і (3) виділити певні окремі аспекти початкового тексту, які не були змінені реформою, незважаючи на їх зростаючу популярність.
Огляд переглянутого PILA
Переглянутий закон розширив PILA з 19 до 24 положення, хоча зберігаючи свою лаконічність і зберігаючи ключові риси. Метою перегляду є зробити швейцарське законодавство про міжнародний арбітраж більш зручним для користувачів.
Уточнення сфери застосування гл 12
Стаття 176(1) PILA спочатку передбачалося, що положення гл 12 присвячений міжнародному арбітражу, застосовується, якщо принаймні одна зі сторін спору мала своє місцеперебування, місце проживання, або звичайне місце проживання за межами Швейцарії. Довго, залишалося незрозумілим, чи час укладення арбітражної угоди чи момент початку арбітражного розгляду слід враховувати для визначення місця розташування сторін, місце проживання, або звичайне місце проживання. Тепер зрозуміло, що час укладення арбітражної угоди є вирішальним фактором при визначенні глави 12 застосовується.[2]
Письмова форма арбітражної угоди
У результаті набрання чинності переглянутого закону, Стаття 178(1) тепер передбачає, що арбітражна угода повинна бути укладена в письмовій формі "або будь-який інший засіб зв’язку, що дозволяє підтвердити це текстом."[3] Тепер це положення роз’яснює, що електронні листи та інші форми сучасного спілкування можуть служити дійсними засобами підтвердження існування арбітражної угоди..
Стаття 178(4) також зазначено, що положення розд 12 застосовувати до арбітражних угод, включених до «одностороннім правочином або в статуті",[4] такі як заповіти, підзаконні акти, або довірчі акти. Це положення становить особливий інтерес, оскільки воно закладає основу для вирішення спорів, що виникають з односторонніх правових актів.. Він дозволяє передавати спори до швейцарського арбітражного суду за допомогою a односторонній арбітражне застереження, включене в акт.
Призначення арбітрів
Нещодавно переглянута ст 179(1) кодифікує порядок призначення арбітрів. Відповідно до цього положення, якщо інше не домовлено, арбітражний суд повинен складатися з трьох членів, кожна сторона призначає по одному члену. Потім головуючий арбітр повинен бути призначений двома співарбітрами.[5] У разі невиконання сторонами або арбітрами цих обов'язків щодо призначення арбітражного суду протягом тридцяти днів, абзац 4 передбачає, що компетентний державний суд "на прохання сторони вживає заходів, необхідних для створення арбітражного суду".[6] В цьому випадку, державний суд може призначити на свій розсуд усіх членів арбітражного суду або лише тих, які повинні були бути призначені стороною, яка програла, або арбітром.
У випадках, коли сторони не визначили в арбітражній угоді порядок призначення арбітрів або «якщо члени арбітражного суду не можуть бути призначені або замінені з інших причин", державний суд Швейцарії за місцем розташування арбітражу має право призначати арбітрів. «Врятувати» незавершені арбітражні угоди, Стаття 179(2) зазначає що "[я]f сторони не домовилися про місце розташування або лише погодилися, що місцеперебування арбітражного суду буде у Швейцарії", державний суд Швейцарії, який розглядав справу першим, має повноваження приймати рішення про призначення арбітрів.[7]
Виконання іноземних тимчасових і тимчасових заходів
Виконання проміжних і тимчасових заходів може бути дуже складним, якщо іноземні арбітражні суди ухвалять ці заходи. Тоді як у початковій версії PILA, лише арбітражні суди, розташовані в Швейцарії, могли звертатися за допомогою безпосередньо до суду, Стаття 185а(1) тепер передбачає, що іноземні арбітражні суди та іноземні сторони можуть також просити допомоги державного суду за місцем, де має бути виконано тимчасовий або запобіжний захід.[8]
Введення законодавчих положень про виправлення, Тлумачення або зміна арбітражного рішення в переглянутому PILA
Тоді як початкова версія PILA передбачала лише підстави для скасування арбітражного рішення, переглянутий закон вніс положення щодо права сторін на виправлення, інтерпретація, та внесення змін до рішення.
Відповідно до ст 189а, сторони можуть звернутися до арбітражного суду протягом 30 днів повідомлення про нагороду "виправити друкарські та бухгалтерські помилки в нагороді, пояснити конкретні частини арбітражного рішення або винести додаткове арбітражне рішення щодо претензій, висунутих під час арбітражного провадження, які не були розглянуті в арбітражному рішенні."[9] Арбітражні суди є, тому, не має права змінювати суть арбітражного рішення. Більше того, широко визнано, що виправлення, інтерпретація, і заявки на внесення змін не призупиняють строк для подання будь-якої заяви про виділення.
Перегляд арбітражних рішень у переглянутому PILA
Переглянутий закон кодифікував усталену швейцарську судову практику, яка визнає підстави для перегляду арбітражних рішень. Стаття 190а передбачає три різні підстави для перегляду арбітражних рішень:[10]
- Якщо кримінальне провадження показало, що на нагороду вплинуло злочинне діяння;
- Якщо сторона, яка вимагає перегляду арбітражного рішення, виявляє нові суттєві докази, які існували до винесення арбітражного рішення і які вони не могли бути надані під час попереднього провадження, незважаючи на належну обачність;
- Якщо недостатня неупередженість або незалежність арбітра виявлена після винесення рішення, незважаючи на те, що сторона проявила належну обачність.
Запит на перегляд необхідно подати протягом 90 днів з дня виявлення підстав для перегляду.
Зобов’язання сторін висловити процедурні заперечення в переглянутому PILA
Стаття 182(4) тепер кодифікує давню швейцарську судову практику, згідно з якою сторони зобов’язані заперечувати проти будь-яких процедурних порушень одразу після їх виникнення. Невиконання цього зобов’язання призводить до відмови сторони, яка не виконає зобов’язання, від права оскаржити процедурну помилку в майбутньому..[11] Це також перешкоджає стороні, яка не виконає зобов’язання, скористатися своїм правом на анулювання або скасування арбітражного рішення на тих самих підставах..
Використання англійської мови для подання до Федерального трибуналу Швейцарії
Однією з найбільш значущих змін, запроваджених переглянутим Законом, є право сторонам подавати до Федерального трибуналу Швейцарії заяви, пов’язані з арбітражем, англійською мовою.. Спочатку, всі подання, включаючи клопотання про скасування та відкликання, має бути однією з офіційних мов Швейцарії (Французький, Німецька, Італійська чи романська). Очікується, що ця зміна підвищить привабливість Швейцарії як арбітражного місця. Оскільки застосовний строк для розгляду справи про анулювання та вилучення становить тридцять днів, можливість подання матеріалів англійською мовою дозволить сторонам заощадити час і кошти. Швейцарський федеральний трибунал продовжуватиме виносити рішення однією з чотирьох офіційних мов Швейцарії., проте.
Положення, що залишаються незмінними в переглянутому PILA
Важливо підкреслити, що певні окремі аспекти початкової версії PILA залишаються незмінними в переглянутому Законі:
- Спочатку, Федеральний трибунал Швейцарії залишається єдиним безпосереднім органом для розгляду процедур відкладення. Надання дозволу одному органу адмініструвати ці провадження продемонструвало його ефективність і надійність, частково завдяки великому досвіду та розумінню суддями Швейцарського федерального трибуналу міжнародного арбітражу. За роки, Швейцарський федеральний трибунал розробив судову практику по суті, широко включену в переглянутий закон.
- Друге, PILA продовжує застосовуватися в різних типах арбітражних розглядів, включаючи арбітраж між інвесторами, в та інституційні арбітражі, і комерційні арбітражі. Парламент Швейцарії вирішив не створювати окремі та спеціалізовані правові режими для кожного типу міжнародного арбітражного провадження.
- Третя, партійна автономія все ще вважається фундаментальним принципом у переглянутому Законі. Текст має на меті регулювати лише стільки, скільки це необхідно (і якомога менше).
Питання, які не охоплені переглянутою PILA
Незважаючи на зростаючу популярність певних змін, які спостерігаються в арбітражному законодавстві в інших юрисдикціях, швейцарський парламент не звернувся до всіх з них.
Важливим питанням, яке не було вирішено в переглянутому Законі, є конфіденційність арбітражного розгляду. Швейцарське арбітражне право, так само, як багато національних арбітражних законів, мовчить про конфіденційність.
Сторони, які призначають Швейцарію місцем арбітражу та обирають Арбітражну установу Швейцарської палати для адміністрування арбітражу, користуються захистом конфіденційності відповідно до статті 44 з Швейцарські правила міжнародного арбітражу ("Швейцарські правила") якщо інше не домовлено.[12]
Однак, у всіх інших випадках, в тому числі в арбітражі з місцем арбітражу в Швейцарії, які не регулюються швейцарськими правилами, сторони повинні включити в свою арбітражну угоду чітке положення для забезпечення конфіденційності.
Більше того, оскільки арбітражні угоди є самостійними договорами, саме договірні сторони вважаються пов’язаними ними. Отже, треті сторони не зобов'язані і не можуть посилатися на арбітражну угоду для своєї вигоди. Важливо зазначити, проте, що як прецедентне право Швейцарії, так і правова доктрина розробили певні винятки з цього правового принципу, в тому числі для спадкування, договори сторонніх бенефіціарів, дійсне представництво, призначення або інші форми передачі, тощо.
Висновок
Нещодавні зміни, внесені переглянутим Законом, підвищили вже значну привабливість Швейцарії як місця для міжнародного арбітражу. У переглянутому Законі виявлено та визнано необхідність уточнення певних питань, не обтяжуючи та не ускладнюючи надмірно PILA. Здається, він успішно підтримує принцип автономії сторін і гнучкість швейцарського законодавства про міжнародний арбітраж, стовпи початкового акту.
Для отримання додаткової інформації про арбітражні процедури та правила в Швейцарії, подивитися Арбітраж у Швейцарії.
[1] Четверте завдання було названо під час парламентських дебатів; подивитися https://www.fedlex.admin.ch/eli/fga/2018/2548/fr.
[2] Переглянута PILA, Ст. 176(1) ("Положення цієї глави застосовуються до арбітражних судів, які розташовані у Швейцарії, якщо, на момент укладення арбітражної угоди, принаймні одна зі сторін не мала місця проживання, його звичайне місце проживання або місцеперебування у Швейцарії.").
[3] Переглянута PILA, Ст. 178(1) ("Арбітражна угода повинна бути укладена в письмовій формі або будь-яким іншим способом зв'язку, що дозволяє її підтвердити текстом.").
[4] Переглянута PILA, Ст. 178(4) ("Положення цієї глави застосовуються за аналогією до арбітражного застереження в односторонній угоді або в статуті.").
[5] Переглянута PILA, Ст. 179(1) ("Члени арбітражного суду призначаються або замінюються відповідно до угоди між сторонами. Якщо сторони не домовляться про інше, арбітражний суд складається з трьох членів, кожна сторона призначає по одному члену; члени призначають голову одноголосним рішенням.").
[6] Переглянута PILA, Ст. 179(4) ("Державний суд на прохання сторони вживає заходів, необхідних для формування третейського суду, якщо сторони або члени третейського суду не виконують своїх зобов'язань протягом 30 днів після отримання запиту про це.").
[7] Переглянута PILA, Ст. 179(2) ("У разі відсутності угоди або якщо члени арбітражного суду не можуть бути призначені або замінені з інших причин, може бути звернено до державного суду, де знаходиться арбітражний суд. Якщо сторони не домовилися про місце розташування або лише погодилися, що місцеперебування арбітражного суду буде у Швейцарії, юрисдикцію має перший державний суд, у якому розглядається справа.").
[8] Переглянута PILA, Ст. 185а(1) ("Арбітражний суд із місцем перебування за кордоном або сторона в іноземному арбітражному провадженні може звернутися до державного суду за місцем, де має бути виконано тимчасовий або забезпечувальний захід, взяти участь. Стаття 183 абзаци 2 і 3 застосовувати за аналогією.").
[9] Переглянута PILA, Ст. 189а(1) ("Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка сторона може звернутися до арбітражного суду протягом 30 днів після повідомлення про нагороду, щоб виправити друкарські та бухгалтерські помилки в нагороді, пояснити конкретні частини арбітражного рішення або винести додаткове арбітражне рішення щодо претензій, висунутих під час арбітражного провадження, які не були розглянуті в арбітражному рішенні. Арбітражний суд може сам внести виправлення, пояснень або доповнень у той самий строк.").
[10] Переглянута PILA, Ст. 190а ("Сторона може вимагати перегляду арбітражного рішення, якщо: (а) згодом йому стало відомо про важливі факти або виявлені вирішальні докази, які він не міг надати під час попереднього провадження, незважаючи на належну обачність; вищезазначене не стосується фактів чи доказів, які з’явилися після винесення рішення; (б) кримінальне провадження встановило, що на арбітражне рішення вплинуло на шкоду зацікавленій стороні тяжкий злочин або проступок, навіть якщо нікого не засуджено кримінальним судом; якщо кримінальне провадження неможливе, докази можуть бути надані іншим способом; (c) підставою для відводу за ст 180 абзац 1 буква c з’явилася лише після завершення арбітражного розгляду, незважаючи на належну обачність, і жодних інших засобів правового захисту немає.").
[11] Переглянута PILA, Ст. 182(4) ("Сторона, яка продовжує арбітражне провадження, не заперечуючи негайно проти порушення правил процедури, про яке їй відомо або про яке вона могла б знати, якби проявила належну обачність, не може посилатися на це порушення пізніше в процесі..").
[12] Швейцарські правила, Ст. 44.